В’ячеслав Чорновіл – людина, яка пробудила Україну

До 80 річчя з Дня народження Героя України, патрона НВК ім. В.Чорновола

Героїзмом можна назвати тільки таке діло,

де мука і терпіння одиниці здобуває або окуплює

добро цілого народу.

                                 Іван Франко

Людина є лише гостем на цьому світі. Та залишається світла  пам’ять про тих, які стають провідниками народу до Світла, Правди та Справедливості.

Вже саме походження В’ячеслава Чорновола пророкувало йому непросту долю. Народився на Шевченковій землі, зростав у інтелігентній, вчительській сім’ї, де значне місце надавали історичній пам’яті та національним обов’язкам. Від батька успадкував козацьку кров. Мати походила з славетного роду меценатів Терещинків. Сім’я у радянські часи зазнавала переслідувань від більшовицького режиму, 1937 року було заарештованого рідного дядька, який так і не повернувся з ув’язнення.

Талановитий юнак обрав фах журналіста, де пріоритетом є слово, важливість донести правду до людей. Під час навчання у Київському університеті формуються переконання, загострюється почуття справедливості. Саме під час випускного вечора в університеті В’ячеслав на Володимирській гірці дав клятву, що все життя буде боротися за Україну.

Чорновіл фактично  став початком відродження українства у другій половині ХХ століття: започаткував рух шістдесятництва, дисиденства, як нові форми протесту, ініціював створення УГС.

Він  зосередив зусилля виключно на ідейній боротьби проти радянського режиму. Так виступає з патріотичною промовою на відкритті пам’ятника Т. Шевченку у с. Шешори на Івано-Франківщині, де говорить про національний дух, незалежну Україну, героїв, які поклали своє життя. На прем’єрі фільму  Параджанова«Тіні забутих предків»протестує разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом проти арештів української інтелігенції.

Активна праця на ниві публіцистики та журналістики: документальне дослідження «Правосуддя чи рецидиви терору?», випуск збірки«Лихо з розуму», згодом випуск підпільного журналу «Український вісник» завдали глибоких тріщин Імперії зла. За ці перли свободи В’ячеслав Чорновіл заплатив своєю ж волею. Мордовські заслання не зламали борця, а загартували дух, зміцнили характер, утвердили переконання та цілі. "Я у своїй неволі вільніший за вас, і життя моє ніби цікавіше й змістовніше. І це більш ніж компенсує всякі невигоди й фізичні труднощі".

Лідер Народного Руху України невтомно працював у Верховній Раді: кров’ю і потом домагався визнання національної символіки,  проголошення Декларації про держаний суверенітет, довгоочікуваного Акту Незалежності України.  

25 березня 1999 року він відійшов від нас.  Мільйони українців гідно провели в останню путь свого Героя, якого не стало так несподівано. У 2000 році В’ячеславу  Чорноволу присвоєно звання Герой України.

«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

В’ячеслав Чорновіл виконав свою клятву: був вірний Україні до останніх хвилин свого життя.

Пам'ятаймо його заповіт “Україна починається з тебе”

                                                                                                                         Катерина ЛОПУШАНСЬКА